Інтернет (від англ.
Internet), міжмережжя — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж,
що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею
мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних,
публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з
використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості
інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові
документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні
Всесвітнього павутиння і доступної в ньому інформації, а не у значенні самої
фізичної мережі. Також вживаються терміни Всесвітня мережа, Глобальна мережа чи
навіть одне слово Мережа, Інет, Тенета, Міжмережжя, Інтернетрі або Нетрі. Все
частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з
термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.
Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на
замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених
комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа
ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши
функціонувати наприкінці 1960-х, напочатку 1970-х об'єднувала близько 200
вузлів.
Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи
доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано
визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та
Системи доменних імен. Керує цим Інтернет корпорація з присвоєння імен та
номерів (англ. Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN),
міжнародна некомерційна організація з головним офісом у США. Технічне
обґрунтування і стандартизацію основних протоколів (IPv4 та IPv6) проводить
Internet Engineering Task Force (IETF), некомерційна організація, відкрите
міжнародне співтовариство проектувальників, учених, мережевих операторів і
постачальників послуг.
Історія
У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових
оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects
Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство
оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення
надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство (англ. DARPA)
запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена
Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному
центрові, Університету штату Юта таУніверситету штату Каліфорнія в
Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects
Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень. Перший сервер ARPANET
було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в
Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12кілобайт оперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти
мережею, котра відразу стала дуже популярною.
У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші
іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.
1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол
TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983
році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки
якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).
У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень
(франц. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN) народилась
концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі,
він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової
розмітки HTML та ідентифікатори URI.
У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію
NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною
лінією (так зване «дозво́нювання» англ. Dial-up access).
У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився
знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина
ставала дедалі популярнішою.
У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією
всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери(постачальники
послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.
Інтернет
Як влаштований інтернет
Інтернет
Як влаштований інтернет

Комментариев нет:
Отправить комментарий